Михайлівський Золотоверхий собор
Храм був збудований у 1108-1113 році. Продовжуючи традицію, коли князі Київської Русі закладали нові монастирі та храми, збудувати цей дивовижний собор наказав онук Ярослава Мудрого Святополк Ізяславич. Назва, як нескладно здогадатися, походить від позолочених куполів.
Золото на куполах – незвичайне нововведення
Якщо для людей нашого часу звично, що куполи церкви вкриті позолотою, то Михайлівський Золотоверхий був першим у Київській Русі, де використовувалося таке архітектурне рішення. Це дуже подобалося киянам, за що вони прозвали собор Золотоверхим. Друга найважливіша та прогресивна особливість — мозаїки та фрески. На думку істориків та мистецтвознавців, вони ознаменували новий еволюційний етап образотворчого мистецтва Київської Русі.
Звичайно, популярність у всьому цивілізованому світі Михайлівському Золотоверхому принесли не лише позолочені куполи, а й неперевершені та унікальні у плані культурної цінності фрески та мозаїки.
Унікальні мозаїки
Живопис того давнього часу більше не був схожий ні на що – художники, архітектори та скульптори Русі його змінили. Мозаїки для кращої безпеки на певному етапі було перенесено до Софії Київської.
Як водиться, у соборі такого рівня ховали перших осіб держави, тут поховано багато князів.
Навала орди хана Батия 1240 року торкнулася Михайлівського золотоверхого – його пограбували та завдали суттєвих ушкоджень. Що не пограбувала орда Батия, за звичкою вкрала москва – хрестоматійні фрески знаходяться на росії, але Українська Армія працює над їх поверненням. Це стосується мозаїки “Дмитро Солунський”, яка тимчасово виставлена у Третьяковці та “Святий Самуїл”, що у “російському музеї” у Пітері.
Руйнування та відновлення Михайлівського Золотоверхого
Протягом 30 років радянська влада руйнувала Михайлівський Золотоверхий. Цей страшний антицивілізаційний акт вона завершила 14 серпня 1937, коли повністю підірвала споруду.
Після окупації України радянською росією, монастир та собор було закрито. Це сталося 1922 року. Щойно столицю перенесли до Києва з Харкова 1934 року, архітектурний ансамбль почали руйнувати. Причина – такий самий потворний, як і амбітний проект будівництва урядового кварталу. Це мали бути дві гігантські будівлі – Раднарком та ЦК КПУ, а посередині між ними – величезний пам'ятник Леніну за 34 метри. Слава Богу, цей проект не вдалося реалізувати, і Київ має у підсумку будівлю Міністерства закордонних справ – одне крило із будівлі ЦК.
1934-36 років Михайлівський розбирали. Зокрема демонтували фрески, про які ми розповідали вище. І ось 1937 року, у день свята Маковія, весь ансамбль знищили вибухом.
Микола Макаренко – аристократ духу та герой
У ті часи, як нескладно здогадатися, йти проти політики партії було подібно до смерті. Для того, щоб виправдати своє моторошне діяння, совєти вирішили озброїтися документом, де говорилося, що Михайлівський собор не являє собою нічого цінного для культури, архітектури, історії, бо, начебто, був побудований не в 12 столітті, а в часи бароко. Це була явна брехня, яку тим не менше підписали всі відомі вчені того часу.
Усі, крім археолога та мистецтвознавця Миколи Макаренка (1877-1938). Цей шляхетний патріот єдиний зі вчених, хто відмовився підписувати акт про знесення. За що поплатився життям, але здобув вічну славу в сонмі героїв України.
До речі, решта вчених, які зламалися або продалися та підписали акт про знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря – П. Постишев, В. Затонський, В. Балицький – були знищені радянською владою.
Ансамбль відновили у барокових формах до двотисячоліття від дня хрещення Русі.
Квартири подобово біля Михайлівського Золотоверхого
До собору дуже просто дійти чи доїхати. Найкращий шлях – дістатися до Майдану Незалежності та піднятися вулицею Михайлівською. Це займе у вас не більше шести хвилин. Платити за вхід не треба. За основними будинками є милий невеликий парк, де можна весело та приємно провести час.
Відвідування монастиря можна поєднати з прогулянкою Андріївським узвозом, що знаходиться неподалік. Від Подолу ви без проблем підніметеся до Михайлівського на Київському фунікулері. У чотирьох хвилинах ходьби розташовується ровесниця Михайлівського – Софія Київська.
Багато квартир подобово нашого сервісу знаходяться неподалік, ось деякі адреси, розгляньте їх, якщо у вас з'явилося бажання жити поряд з цією архітектурною пам'яткою:
- однокімнатна квартира подобово в Києві, вул. Михайлівська, 2
- однокімнатна квартира подобово в Києві, пров. Михайлівський, 9-Б
- подобова оренда двокімнатної квартири вул. Хрещатик, 27
- однокімнатна квартира подобово в Києві, вул. Костьольна, 9
Є ще, зокрема, на Майдані Незалежності та Подолі. Запитуйте наших операторів через Facebook-сторінку або за телефоном, а також бронюйте через форму на сайті.